Політична неконсолідованість української влади – основна причина газового конфлікту
Таку думку висловив політичний аналітик Інституту
Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач під час
круглого столу "Газовий конфлікт: уроки для України".
– Cлабкість в українському плолітукум, постійні чвари між
гілками влади провокує сильних на такі кроки, які були здійснені
супроти України в газовому питанні. Якби ми мали іншу ситуацію у
взаємовідносинах між президентом, прем’єром і парламентом, де б
національні інтереси стояли понад усе і були би священними, то
тоді, звичайно, Росія не наважилася на шантаж і провокації.
Сподівання і шантаж Росії полягав у том, що рано чи пізно якась
частина української влади піде на сепаратні переговори з метою
використати зовнішню силу для перемоги над своїм внутрішнім
опонентом, зрештою так і сталося. Бо коли нам прем’єр-міністр і
деякі експерти кажуть, що ми отримали в результаті домовленостей
якийсь компроміс, то я, наприклад, не бачу жодної поступки з боку
Росії. Компроміс – це спільні поступки, а насправді ми з росіянами
продемонстрували світу якусь нову стратегію, коли обидві сторони
програли.
Що насправді відбулося? За результатами, які ми дістали, не важко
здогадатись, що росіяни запропонували, Тимошенко те, чого вона
найбільше хотіла. А найбільше вона хотіла прибрати „Росукренерго”,
знищити так би мовити спонсора своїх політичних опонентів. І Росія
це їй дозволила. За цю поступку, в результаті, решту умов договору
росіяни написали самі. Коли прем’єр-міністр України каже, що ціни
на газ цього року і на якісь наступні року будуть дешевші, то ще не
факт, що ці гроші вона отримає і зможе ними розпорядитися.
Звичайно, внутрішні протиріччя у владі призвели до втрати довіри до
українського політикуму не лише в середині країни, а й на зовнішній
арені й дали сигнал Євросоюзу, що нема сенсу заступатися за такого
ненадійного партнера. А якщо нема довіри до політичних лідерів, то
нема довіри і до інформаційної політики. Помилка української влади,
на мою думку, полягала в тому, що вона говорила з Європейським
союзом та його посадовими особами, голосом виправдання, мовляв, не
Україна відключила газ. Але для європейського громадянина було би
важливіше почути, що Україна вимагає від Росії вибачення за те, що
вона зробила. Такої вимоги не прозвучало. Однак відомо, що коли
сторона не вимагає вибачень, значить вона відчуває вину.
- 14 березня 2008
Ірина Бекешкіна: НАТО в Україні беззахисне. Бо серед політиків немає людей, які б боронили тему НАТО - 18 вересня 2006
Григорій НЕМИРЯ: Сподіваємося на дієву підтримку ФРН євроінтергаційного курсу України - 15 грудня 2007
Олександр Вишняк: Або вибираємо, або протестуємо - 17 березня 2007
Ірина Бекешкіна: Є запит на сильного лідера - 4 жовтня 2007
Ілько Кучерів: Результати нинішнього екзит-полу перевершили всі сподівання соціологів - 19 листопада 2008
Секторальна, економічна, оборонна інтеграція в ЄС можлива вже сьогодні - 28 листопада 2008
Україна повинна стати членом НАТО, бо нейтралітет країни - це занадто дорого, набагато дорожче, ніж вступ до НАТО - 19 листопада 2008
Поняття національних інтересів політики використовують для розв’язання внутрішньополітичних проблем і не зовсім належно - 23 січня 2009
Масових протестів громадян, спричинених падінням рівня життя, в Україні не буде - 20 лютого 2009
Олександр ТОДІЙЧУК: «Можливо, ринкові ціни на газ навчать Україну економити?»
Початок Попередня сторінка 1 2 3 4 5 Наступна сторінка Кінець
^ Вгору
.jpg)
