Політична неконсолідованість української влади – основна причина газового конфлікту

2 лютого 2009

Таку думку висловив політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач під час круглого столу "Газовий конфлікт: уроки для України".

– Cлабкість в українському плолітукум, постійні чвари між гілками влади провокує сильних на такі кроки, які були здійснені супроти України в газовому питанні. Якби ми мали іншу ситуацію у взаємовідносинах між президентом, прем’єром і парламентом, де б національні інтереси стояли понад усе і були би священними, то тоді, звичайно, Росія не наважилася на шантаж і провокації.

Сподівання і шантаж Росії полягав у том, що рано чи пізно якась частина української влади піде на сепаратні переговори з метою використати зовнішню силу для перемоги над своїм внутрішнім опонентом, зрештою так і сталося. Бо коли нам прем’єр-міністр і деякі експерти кажуть, що ми отримали в результаті домовленостей якийсь компроміс, то я, наприклад, не бачу жодної поступки з боку Росії. Компроміс – це спільні поступки, а насправді ми з росіянами продемонстрували світу якусь нову стратегію, коли обидві сторони програли.

Що насправді відбулося? За результатами, які ми дістали, не важко здогадатись, що росіяни запропонували, Тимошенко те, чого вона найбільше хотіла. А найбільше вона хотіла прибрати „Росукренерго”, знищити так би мовити спонсора своїх політичних опонентів. І Росія це їй дозволила. За цю поступку, в результаті, решту умов договору росіяни написали самі. Коли прем’єр-міністр України каже, що ціни на газ цього року і на якісь наступні року будуть дешевші, то ще не факт, що ці гроші вона отримає і зможе ними розпорядитися.

Звичайно, внутрішні протиріччя у владі призвели до втрати довіри до українського політикуму не лише в середині країни, а й на зовнішній арені й дали сигнал Євросоюзу, що нема сенсу заступатися за такого ненадійного партнера. А якщо нема довіри до політичних лідерів, то нема довіри і до інформаційної політики. Помилка української влади, на мою думку, полягала в тому, що вона говорила з Європейським союзом та його посадовими особами, голосом виправдання, мовляв, не Україна відключила газ. Але для європейського громадянина було би важливіше почути, що Україна вимагає від Росії вибачення за те, що вона зробила. Такої вимоги не прозвучало. Однак відомо, що коли сторона не вимагає вибачень, значить вона відчуває вину.

 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору