Розколу між заходом і сходом України вже не існує, громадська думка суттєво відрізняється лише на Донбасі – соціологи


У виборі населенням напряму інтеграції – до ЄС чи Митного союзу - є регіональні відмінності, однак все суспільство об’єднує запит на антикорупційну реформу, свідчать соціологічні дослідження. 

Такі результати опитувань громадської думки соціологи презентували  сьогодні під час прес-конференції   «Євроінтеграція для Півдня та Сходу: рубіж роз’єднання чи перспектива єднання?», організованої Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

«Сьогодні важливо визначитися, яким може бути напрям розвитку у цих регіонах, чи налаштовані вони проти євроінтеграції та як можна вплинути  на громадську думку», - відзначила Ірина Бекешкіна,  директор Фонду.

Згідно із дослідженнями Фонду «Демократичні ініціативи», вступ до ЄС найбільше підтримують на Заході України (травень 2013 – 72%, травень 2014 – 88%) та у Центрі (підтримка за рік зросла від 49% до 64%).

На Півдні та Сході (не включаючи Донбас) у травні приблизно однакова кількість респондентів виступала за інтеграцію до ЄС, до Митного союзу та за неприєднання до жодного із союзів. Як відзначила аналітик Фонду Марія Золкіна, у громадській думці Півдня і Сходу за останній рік відбулись суттєві зміни. Так, на Півдні підтримка Митного союзу зменшилась від 39,5 до 25%  і збільшилась тих, хто вважає, що Україна не повинна приєднуватися до жодного з союзів. На Сході така сама ситуація – підтримка Митного Союзу зменшилась з 41% до 29,5%.

Найбільше відрізняється громадська думка на Донбасі, тут панує абсолютна підтримка інтеграції в Митний союз. Порівняно зі травнем 2013, у травні 2014  кількість тих, хто виступає за членство України в Митному союзі, зросла від 62% до 68%. А кількість прихильників ЄС залишається найнижчою по всій Україні - 13%.

«Можна сказати, що завдяки старанням Путіна, зараз перед Україною взагалі не стоїть питання, Росія чи ЄС, - сказав Андрій Биченко, директор соціологічної служби  Центру Разумкова. - Незважаючи на те, що ідеї євроінтеграції не стали більш популярними, ідея приєднання до Митного союзу тепер непопулярна». 

Згідно із дослідженнями Центру Разумкова,  у червні 2014 року 60% громадян України негативно ставлять до Росії, а до Путіна – 65%. Цей відсоток є приблизно однаковим у всіх регіонах, крім Донбасу.  «Раніше ми бачили проблему розколу, але тепер не можна говорити про розподіл на дві частини: Центр та Захід і Південь та Схід, яскравого розподілу вже немає. Є вся Україна і частина Донбасу. Саме частина, бо Донбас теж різний», - пояснив пан Биченко. Тим не менш, навіть ця частина може стати прихильною до ЄС, якщо населення побачить переваги інтеграції не у гаслах, а діях, підкреслив Андрій Биченко.

Зараз для регіону найважливіше питання миру, а не інтеграції, однак в майбутньому ставлення до ЄС буде залежати від конкретних дій київської влади, погоджується   Олексій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Першочергові проблемами, які слід вирішити – це економічні, зміни у правоохоронних органах та боротьба з корупцією, зауважив він.

Це підтверджують і дані соціологічних опитувань.  «Якщо зовнішньополітичні орієнтації виступають фактором, який відрізняє громадську думку, є речі, які мають внутрішній характер і вони об’єднують Україну», - сказала Марія Золкіна. Йдеться про першочергові реформи, яких прагнуть українці. Перша п'ятірка реформ, які громадяни  вважають нагальними, виглядає таким чином: антикорупційна реформа (63%); пенсійна реформа та реформа соціального захисту (50%); судова реформа (45%); реформа органів правопорядку (39%); люстрація чиновників (38%)». П’ятірки нагальних реформ практично тотожні для Заходу, Центру та Півдня України, різниця лише на рівні підтримки тієї чи іншої реформи. На Сході до п'ятірки потрапила реформа податкової системи і не потрапила реформа органів правопорядку і люстрація.

«Донбас - це єдиний регіон, де реформа децентралізації та регіонального розвитку потрапили до п'ятірки пріоритетів, її підтримали 42% жителів Донбасу», - зазначила пані Золкіна. Судова реформа та реформа прокуратури і люстрація на рівні регіону виявились менш важливими, аніж загалом по Україні.