• 
  Eng
• 
  Укр

• Аналітика
• Коментарі
• Україна у фокусі
• Екзит-пол
• Євроінтеграція / НАТО
• Опитування
• Ми у ЗМІ
• Фотогалерея
• Відеогалерея
• Прес-релізи
• Анонс
• Архів 2001-2007

Україна у фокусі, 14 - 20 червня 2010 року

Завантажити у форматі PDF

І. Огляд політичних подій за тиждень

14 червня

У великих містах України представники низки молодіжних організацій провели протестні мітинги і пікетування Верховної Ради проти ухвалення Закону про мирні зібрання громадян. Демонстранти вимагали відкладення розгляду законопроекту і проведення громадських слухань, вважаючи документ таким, який значно обмежує права громадян на організацію мітингів і демонстрацій і суперечить Європейській конвенції з прав людини.

Спікер Володимир Литвин запропонував перенести обговорення законопроекту про проведення мирних зібрань. Як заявив Литвин, наразі це питання - не на часі. Спікер нагадав, що цей законопроект був внесений на розгляд парламенту попереднім урядом. Нині ж, на думку голови Верховної Ради, документ слід переглянути з урахуванням нових реалій.

Ситуацію на двох українських телеканалах – 5-му і TВi – розглядатиме парламентський комітет з питань свободи слова і інформації. Про це повідомив заступник голови комітету Андрій Шевченко. Нагадаємо, окружний адміністративний суд Києва задовольнив вимоги групи телеканалів "Інтер" і позбавив додаткових частот для мовлення «5 канал» і «ТВі».

Стокгольмський арбітражний трибунал зобов'язав "Нафтогаз України" повернути 11 млрд куб. м газу компанiї «РосУкрЕнерго», а також передати їй 1,1 млрд куб. м як компенсацiю. Міністр палива та енергетики України Юрій Бойко заявив, що виконати це рішення неможливою.

Міністр палива та енергетики Юрій Бойко заявив, що Україна хоче створити міжнародний консорціум із розробки родовищ нафти й газу на українській частці шельфу Чорного моря. За словамиЮрія Бойка, українська сторона вже розробила відповідну програму і запросила до співпраці американські компанії:

15 червня

Фракція «НУ-НС» може восени порушити питання про входження в коаліцію «Стабільність і порядок». Про це заявив колишній прем'єр-міністр і міністр оборони, голова київської міської парторганізації «Наша Україна» Юрій Єхануров. За його словами, найбільшою помилкою фракції «НУ-НС» було допущення комуністів до влади. Єхануров твердить, якщо вдасться домовитися усередині фракції про відновлення реальної роботи, то восени можна порушувати питання про входження фракції в коаліцію і виведення звідти комуністів.

Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що нині не йдеться про зміну формату коаліції. Так він прокоментував заяву члена партії "Наша Україна" Юрія Єханурова про можливе входження нашоукраїнців до складу коаліції замість фракції КПУ. За словами Єфремова, такі провокаційні заяви не мають під собою жодної підстави. Як повідомив Єфремов, коаліція – сформована і всі дорожать роботою цієї коаліції.

16 червня

Наступного року Україна та Євросоюз домовляться про безвізовий режим. Таке сподівання висловив прем'єр-міністр Микола Азаров. Він покладає надії, що у листопаді на саміті Україна-ЄС, буде ухвалено план дій, завдяки якому вітчизняна влада зможе вийти на підписання цієї угоди. За словами глави уряду, усі вимоги Київ виконає максимум протягом року. 

17 червень

Верховна Рада відклала розгляд питання стосовно створення комісії з розслідування фактів цензури  і  щодо законності виділення радіочастот телеканалам на невизначений термін. Про це на засіданні парламенту оголосив перший віце-спікер Адам Мартинюк. Він зазначив, що обидва проекти постанови оформлені неналежним чином - вони подані без персонального складу комісій.

Рівень злочинності в Україні за перші 5 місяців цього року зріс на третину. Про це заявив генеральний прокурор Олександр Медведько. Крім того, Олександр Медведько повідомив, що вже у липні-серпні буде завершено досудове розслідування справи Ґонґадзе.

Віктор Янукович закликав жорстко реагувати на прояви тиску на ЗМІ. Про це він заявив під час спілкування з журналістами у Сумах.

18 червня

До коаліції "Стабільність та реформи" ввійшло шість депутатів із фракції «НУ-НС». Про це повідомив спікер Володимир Литвин. Серед нових коаліціантів   – Давид Жванія, Валерій Борисов, Сергій Харовський, Володимир Марущенко, Олег Новіков та Віктор Шемчук. На сьогодні "Стабільність та реформи"  налічує 257 депутатів. Серед них - 20 БЮТівців та 14 від фракціїї «НУ-НС». 

Українці переважно позитивно оцінюють перші сто днів діяльності нової влади. Діяльність Президента України Віктора Януковича позитивно оцінили 54% населення,   негативно – 24%, діяльності прем’єр-міністра Миколи Азарова дали позитивну оцінку 49%, негативну – 29%, діяльності Голови Верховної Ради Володимира Литвина – відповідно, 39% і 34% . Про це свідчать результати соціологічного опитування, присвяченого 100 дням нової влади, що їх провели Фонд "Демократичні ініціативи" ім. І.Кучеріва та Центр Разумкова.


ІІ. Аналітична довідка

• Демократичні інституції та врядування

СТО ДНІВ НОВОЇ ВЛАДИ: ВИСОКІ ОЦІНКИ І ВЕЛИКІ СПОДІВАННЯ 

На початку червня 2010 року Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Центр ім. Разумкова провели соціологічне опитування громадської думки України. Так само на початку червня Фонд провів експертне опитування щодо оцінки діяльності нової влади.

За даними загальноукраїнського опитування, українці переважно позитивно оцінюють перші сто днів діяльності нової влади. Свого часу такі ж високі оцінки отримала й «помаранчева» команда. У березні 2005 року проводилось аналогічне дослідження з метою оцінити 100 днів діяльності влади, яка прийшла за Президента Ющенка. Сьогодні   її рейтинги мінімальні. Тож, які помилки «помаранчевих» має врахувати нинішня влада, щоби зберегти високий кредит довіри населення.

Діяльність Президента Віктора Януковича повністю і переважно позитивно оцінили 54% населення, повністю та переважно негативно – 24%. Діяльність прем’єр-міністра Миколи Азарова повністю і переважно позитивно оцінили 49%, повністю та переважно негативно – 29%. Діяльність Голови Верховної Ради Володимира Литвина – відповідно, 39% позивних оцінок і 34% негативних. У експертному опитуванні діяльність нової влади була оцінено низько – середня оцінка становила 3.9 бали за 10-бальною шкалою. Позитивні оцінки влади після обрання Віктора Ющенка були ще вищими: позитивно оцінювали діяльність Віктора Ющенка у перші сто днів 54%, негативно – 14.5%, прем’єр-міністра Ю. Тимошенко, відповідно, 54% і 16.5%, Голови Верховної Ради В. Литвина – 49% і 12%. Експерти оцінили діяльність нової влади більш високо – тоді середня оцінка становила 5.8 бали за 10-бальною шкалою.

Більшість населення України вірить у те, що новообраний Президент Віктор Янукович виконає свої виборчі обіцянки (18% у цьому впевнені і ще 41% мають на це надії). У 2005 році більшість українців (66%) теж покладали схожі сподівання на новообраного Президента Ющенка.

Серед населення переважає думка, що все, що відбувається нині в Україні, йде у правильному напрямі – у цьому переконані 41%, протилежну точку зору мають 32%. Для порівняння, у березні 2005 року 47% населення так само вважало, що все розвивається правильно, 21% поділяли протилежну думку. Проте вже у вересні 2005 року оцінки кардинально змінилися: лише 21% залишилися при думці щодо правильності обраного шляху, а 44% вважали, що усе розвивається хибно.

Населення здебільшого позитивно оцінило такі кроки нової влади, як: харківські угоди (55% позитивних оцінок і 34% негативних), зміни у векторі зовнішньополітичних орієнтацій – з ЄС на Росію (53% позитивних оцінок і 28% негативних), зміни умов вступу до вишів (47% позитивних оцінок і 22% негативних), формування коаліції більшості у Верховній Раді не лише із фракцій, а й окремих депутатів (45% позитивних оцінок і 28% негативних), кадрові призначення у Кабінеті міністрів (45% позитивних оцінок і 28% негативних), призначення голів обласних державних адміністрацій (42% позитивних оцінок і 17% негативних), скасування місцевих виборів (41% позитивних оцінок і 17% негативних), порушення кримінальної справи проти Ю.Тимошенко (43%
позитивних оцінок і 35% негативних).

На думку більшості населення, нова влада переважно справляється з такими завданнями, як: забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій та стипендій, формування нового державного бюджету на 2010 рік, забезпечення доступу громадян до об’єктивної інформації, підтримка закону і порядку. Не вдається новій владі подужати такі завдання, як: боротьба з корупцією, скорочення інфляції, відновлення справедливості у справі приватизації найбільших державних підприємств, стимулювання економічного росту.

Більшість опитаних – 51% – вважають, що за час діяльності нової лади економічна ситуація в Україні не змінилася, 23% видається, що ситуація дещо покращилася, а 2% – що значно покращилася; натомість 4% бачать істотне погіршення і ще 8% – деяке погіршення. Так само і ситуація за місцем проживання – на думку більшості населення (63%), вона майже не змінилася, 21% бачать деяке або істотне покращання, а 10% – погіршення. І матеріальне становище більшості родин (59%) майже не змінилося; значне чи деяке покращення відчули 25%, значне або деяке погіршення – 14%. 

Абсолютна більшість населення оцінює рівень корупції в Україні як дуже високий (33%) або високий (42%). Значній частині громадян довелося стикатися   із явищами корупції вже за нової влади: 10% – дуже часто і ще 20.5% – часто. Це – більше, ніж це було за перших 100 днів президентства Ющенка (тоді 7% вказали, що стикалися з корупцією дуже часто і ще 13% – часто). 

Найвищий рівень довіри серед усіх соціальних інституцій стабільно має Церква (баланс довіри-недовіри становить +52%), високий рівень довіри також в українських ЗМІ (+35%), Збройні сили України (+17%), Президент Віктор Янукович (+22%), уряд України (+9%), СБУ (+9%). Найменше довіри українці виявляють до банків (баланс довіри-недовіри становить – 52%), далі за рівнем недовіри йдуть: суди (–45%), політичні партії (–38%), міліція (–37%), прокуратура (–36%), Верховна Рада України (–24%), Конституційний суд України (–19%), громадські організації (–9%). Порівняно з березнем 2005 року українці стали значно менше довіряти майже усім соціальним інституціям. Найбільше втратила у довірі Верховна Рада, банки, політичні партії, міліція, прокуратура. 

Якби вибори до Верховної Ради відбулися найближчої неділі, найбільший відсоток набрала б Партія регіонів - 41.2% до тих, хто зголосився взяти участь у голосуванні, далі йдуть Блок Юлії Тимошенко – 16.0% та Партія «Сильна Україна» С.Тігіпка – 11.1%. Виборчий бар’єр також здолали б Блок Арсенія Яценюка - 5.3% та, імовірно, ВО «Свобода» О.Тягнибока – 3.1% і Комуністична партія України – 2.9%. Проголосували б проти всіх 2.6% і ще 12.5% не визначилися із своїм вибором. 

Нове керівництво держави врахувало помилку «помаранчевої» влади – внутрішню слабкість – і віднайшло механізм безпроблемного функціонування трьох гілок влади, які ефективно та узгоджено працюють одна з одною: суд підтримав спосіб формування коаліції з окремих депутатів, більшість в парламенті без проблем ухвалює необхідні закони, уряд демонструє скоординовану роботу на виконання курсу президента. І хоч суперечливими залишаються питання законності формування коаліції, незаангажованості судової влади, проте стабільність та виконання передвиборних обіцянок влада забезпечує.

Тож сьогодні, забезпечивши скоординовану роботу своїх трьох гілок, влада як ніколи має усі умови для виконання задекларованих програм. Логічними діями її мали б бути виконання бюджету, початок реалізації задекларованої економічної програми, проведення судової реформи, ухвалення оптимального податкового кодексу.

Найбільш пріоритетні проблеми, на яких, на думку населення, має насамперед зосередитися влада, лежать у соціально-економічній площині: подолання кризи в економіці, економічне зростання (74%), боротьба з корупцією (52%), проведення реформи охорони здоров’я (46%), турбота про найменш захищені групи населення (36%), проведення пенсійної реформи (32%), а також – зняття депутатської недоторканості (27%).

Поки що влада свій потенціал (єдність влади) спрямовує на побудову авторитарної моделі управління та власної вигоди. Запропонована судова реформа у сьогоднішньому вигляді фактично передбачає узурпацію судової влади однією політичною силою. Податковий кодекс розширює можливості податкових чиновників «брати за горло» платників податків, тобто оподаткування супроводжується погіршенням умов для підприємців. Як і за «помаранчевої команди», спостерігається зростання бюджетних витрат та зовнішніх запозичень.

Нині влада намагається якомога на довше закріпити свої позиції та задовольнити очікування олігархів. З іншого боку, населення чекає економічних реформ і вірить в покращення матеріального становища простих громадян. Якщо влада вчасно не побачить своїх помилок – діяльність на власне збагачення , – підтримка населення, яке не відчує жодного покращання, різко почне падати.

Коментарі (всього 0)Написати коментар

Додавання нового коментара

Ваше ім'я:	*
Текст коментара:	*
Введіть символи, які Ви бачите на зображенні.:	*