• 
  Eng
• 
  Укр

• Аналітика
• Коментарі
• Україна у фокусі
• Екзит-пол
• Євроінтеграція / НАТО
• Опитування
• Ми у ЗМІ
• Фотогалерея
• Відеогалерея
• Прес-релізи
• Анонс
• Архів 2001-2007

Україна у фокусі, 2 – 8 серпня 2010 року

ЗМІСТ

І. Огляд політичних подій за тиждень

ІІ. Аналітична довідка

Законодавство і права людини.
Закон про судоустрій – реформа на користь влади

І. Огляд політичних подій за тиждень

2 серпня
Україна отримала перший транш кредиту нового Міжнародного валютного фонду у розмірі 1,89 млрд. доларів. Про це заявив віце-прем'єр Сергій Тігіпко. За його словами, цільового призначення грошей, позичених у МВФ, немає. Тому 890 мільйонів доларів із цієї суми піде на валютні резерви Національного банку, а решта – мільярд доларів – на покриття дефіциту бюджету.

В Україні розробили і презентували у парламенті систему внутрішньопартійних виборів праймеріз – аналогічну до американської системи. Завдяки праймеріз, лідерів партії шляхом інтернет-голосування можуть визначати усі партійці, а не лише її верхівка. Переможці праймеріз мають представляти партію в подальшій політичній боротьбі чи на державних посадах.

Як повідомив депутат від БЮТ Андрій Шевченко, партія "Батьківщина" у серпні планує провести внутрішньопартійний праймеріз. На думку Шевченка, механізми праймеріз потрібно зафіксувати у партійному статуті.

3 серпня
Кабмін оприлюднив проект Податкового кодексу в урядовій газеті "Урядовий кур'єр" для всенародного обговорення. Уряду доручено узагальнити результати обговорення до 5 вересня 2010 року і подати їх до Верховної Ради. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко пообіцяв, що восени уряд передасть парламенту "хороший документ". Як відомо, раніше віце-прем'єр Сергій Тігіпко заявляв, що не підпишеться під початковим проектом, назвавши документ, запропонований на всенародне обговорення, "напівфабрикатом".

Закон про судоустрій та статус суддів набув чинності. За словами заступника глави адміністрації президента Андряй Портнова, глава держави дав доручення виконати вимоги закону щодо створення в Україні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, збільшити фінансування судових органів, а також низку інших доручень для реалізації цього закону.

Віктор Янукович під час відпустки у Криму провів нараду із першими особами українського уряду та Автономії щодо стратегічного планування розвитку півострова. На його думку, основними проблемами Криму є відсутність координації між центром та регіональною владою, брак інвестицій та нераціональне використання узбережжя.

Меджліс кримських татар не взяв участі у нараді з Президентом Віктором Януковичем, на якій планувалось обговорити питання, пов`язані з відновленням прав кримськотатарського народу. Причиною такого рішення стало переформатуваннря діалогу. Зокрема у заяві Меджлісу йдеться про те, що на зустріч запросили не керівників впливових громадських організацій кримських татар, а «представників відомих своєю скандальністю громадсько-політичних утворень, за якими стоять особи, готові заради своїх амбіцій до будь-яких деструктивних дій». Віктор Янукович рішення Меджлісу назвав зайвим політикуванням.

Партія «Фронт змін» вимагає провести незалежний аудиту щодо підвищення тарифів на газ. Опозиціонери твердять, що влада не мала жодних підстав у півтора рази підвищувати тарифи на газ для населення з 1 серпня. «Фронт змін» пропонує вивчити питання, яким чином 30-відсоткова знижка на російський газ, отримана в обмін на пролонгацію терміну перебування Чорноморського флоту в Криму, перетворилася на 50-відсоткове підвищення ціни на газ для населення.

4 серпня
В Україні набирають обертів репресії щодо політично небажаних керівників вищих закладів освіти. Про це народний депутат від НУ-НС Леся Оробець заявила журналістам, коментуючи звільнення ректора Одеського національного університету ім. Мечнікова Валентина Сминтини. За її словами, мета кадрових рішень Дмитра Табачника – забезпечити керованість найбільшими закладами вищої освіти напередодні виборів, а тому усуваються найбільш самостійні керівники вишів.
Перед цим, Дмитро Табачник звільнив ректорів Уманського університету, Донецького національного університету. Крім того, у міністерстві не виключають можливості звільнення ректора Київського національного університету технології та дизайну.

Українська мова у сучасній системі освіти зазнає утисків. Про це заявив колишній міністр освіти й науки України, ректор Львівського національного університету ім. І. Франка Іван Вакарчук. Зокрема він не задоволений рішенням уряду про скасування іспиту з української мови під час вступу до аспірантури. За його словами, відповідна постанова уряду за своїм змістом і бюрократичною риторикою нагадує сумнозвісні Валуєвський циркуляр і Емський указ царської Росії.
Нагадаємо, що ініціатором запровадження іспиту з української мови під час вступу до аспірантури та на здобуття вченого ступеня кандидата наук свого часу був запроваджений саме міністром Вакарчуком.

5 серпня
Партія Віктора Балоги «Єдиний центр» поповнює свої лави новими відомими іменами. До «Єдиного центру» перейшов народний депутат Кирило Куликов, який написав заяву про вихід із НУ-НС. Він назвав «Єдиний центр» «майданчиком, здатним об'єднати демократичні сили і показати, що в є країні реальна, сильна, вагома опозиція». Перед цим до ЄЦ вступив колишній заступник голови Секретаріату президента Ющенка Ігор Попов. За його словами, партія Віктора Балоги "Єдиний центр" готова надати 50% місць у своїх виборчих списках на місцевих виборах молодим політикам.

Лідер опозиційного блоку у парламенті Юлія Тимошенко закликала українських громадян оскаржити в суді нові газові тарифи. За її словами, підвищення тарифів на газ на 50% зроблено для того, аби задовольнити інтереси компанії РосУкрЕнерго. Лідер опозиції заявила, що український уряд навмисно відмовився відстоювати у Стокгольмському арбітражному суді інтереси України і добровільно погодився передати РосУкрЕнерго понад 12 млрд. кубічних метрів газу.

Партія "Батьківщина" і "Народна самооборона" матимуть спільні списки на місцевих виборах. Про це заявив лідер "Народної самооборони" Юрій Луценко. За його словами, розпорошені демократичні сили не мають жодного шансу. А єдиним потужним опозиційним явищем на сьогодні, на думку Луценка, є партія, яку очолює Юлія Тимошенко. Лідер "Народної самооборони" також визнав себе частково винним перед суспільством за те, що до списків його політсили свого часу потрапили ненадійні люди, які після президентських виборів-2010 поповнили ряди парламентської коаліції.

6 серпня
Рух "Стоп цензурі!" вимагає від СБУ пояснити, якими міжнародними законами та законами України керувалися її працівники, коли викликали на допит блогера і примусили його написати розписку.
Водночас Президент Віктор Янукович заявив, що готовий зустрітися з українськими блогерами. Він погодився з тим, що викликати на допит блогера – це останнє, чим повинна займатися СБУ. Як наголосив президент, у Служби безпеки є інші важливі проблеми.

Суд заборони Всеукраїнському об’єднанню «Свобода» проводити 7 серпня акції протесту в Чернівцях під час приїзду Президента Віктора Януковича. Суд вважає, що акція може спровокувати сутички між представниками різних політичних напрямів.
 

ІІ. Аналітична довідка
-Законодавство і права людини

ЗАКОН ПРО СУДОУСТРІЙ – РЕФОРМА НА КОРИСТЬ ВЛАДИ

3 серпня в газеті Верховної Ради України «Голос України» було опубліковано Закон України «Про судоустрій і статус суддів», що його Верховна Рада ухвалила у другому читанні 7 липня. Президент України підписав закон 27 липня, після чого нові правила судоустрою остаточно вступили в силу.

Чи удосконалить новий закон українську судову систему?
Які наслідки він матиме для пересічних громадян?

На шляху до закону

Процес ухвалення нового закону про судоустрій проходив за умов постійної критики з боку опозиційних сил та представників експертного середовища. Попри те, що представники влади неодноразово заявляли, що зміст нового закону узгоджено з вимогами міжнародних організацій, попередній висновок Венеціанської комісії – консультативного органу Ради Європи з конституційного права – з приводу закону після його прийняття в першому читанні був неоднозначним і містив багато суттєвих зауважень.

Крім того, представники парламентської коаліції не дочекалися остаточного висновку цієї організації, який планувався на вересень цього року, і ухвалили закон у другому читанні вже 27 липня.

Критику з боку опозиції викликав також той факт, що із 1724 запропонованих поправок було прийнято лише близько 300, усі з яких мали переважно редакційний характер.

Це свідчить про те, що жодного серйозного узгодження нового закону з вимогами Венеціанської комісії не відбулося.

Між тим під час ухвалення закону у другому читанні в залі Верховної Ради було присутньо не більше 30 депутатів, тоді як офіційно за закон проголосувало 260 народних обранців. Це стало ще одним прикладом відвертого нехтування законодавством з боку владної коаліції.

Аргументи за

Основними новелами закону стали скорочення кількості суддів Верховного Суду (з 96 до 20) та суттєве звуження його повноважень, утворення Вищого спеціалізованого суду для розгляду цивільних і кримінальних справ, деталізація процесу відбору та конкурсу суддів, розширення повноважень Вищої ради юстиції тощо. Автори законопроекту та представники влади вказують на те, що новий закон передусім посилить незалежність судової гілки влади шляхом уведення системи автоматичного розподілу справ між судами, суттєвого підвищення рівня зарплат суддів, зменшення ролі голів суду та запровадження більш ефективних механізмів підзвітності суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, прихильники закону переконані, що він сприятиме більшій прозорості процесу конкурсу та добору суддів, що, відповідно, призведе до вищого рівня їхньої кваліфікації. До позитивів нового закону вони також відносять розширення повноважень Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Аргументи проти

Проте переважна більшість експертів піддала новий закон серйозній критиці та знайшла в ньому значно більше негативних моментів. Перш за все багато нарікань викликає збільшення повноважень Вищої ради юстиції, зокрема, отримання нею права призначення суддів на адміністративні посади. З одного боку, таке розширення її повноважень прямо суперечить Конституції України, яка містить їх вичерпний перелік. Більше того, посилення ролі цього органу, на думку багатьох, призведе до посилення політичного контролю над судами, адже дві третини його членів призначає президент і парламент, які, по суті, контролює одна політична сила.

Украй негативно було сприйнято звуження повноважень Верховного Суду, на що також звертала увагу Венеціанська комісія. На переконання експертів, за новим законом він втрачає вплив на практику судів загальної юрисдикції, що також суперечить Конституції, яка надає йому статус найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції. Відтепер Верховний Суд не матиме права ухвалювати рішення при перегляді направлених до нього рішень вищих судів, а лише збереже можливість скасовувати їх та передавати на повторний розгляд. Мало того, закладена в законі процедура передачі рішень вищих судів на розгляд Верховному Суду практично унеможливлює її реалізацію на практиці.

Не все очевидно і з процесом підготовки та добору суддів. Попри те, що закон детально виписує усі стадії цього процесу та ставить чіткі вимоги до кваліфікації майбутнього судді, наявність великої кількості етапів добору, на думку багатьох експертів, робить його надто громіздким і вразливим до різноманітних форм корупції.

Зрештою, новий закон обмежує право громадян України на судовий захист, гарантоване Конституцією, яке передбачає право звернення до всіх судів. Відтепер громадяни фактично позбавлені права напряму звертатися до Верховного Суду з проханням дати оцінку законності рішення того чи того суду. Експерти також прогнозують значні затримки в розгляді судових справ та збільшення безладу в судочинстві внаслідок вступу нового закону в силу. Все це, безумовно, не сприятиме легшому та більш відкритому доступу громадян до судів.

Висновки та рекомендації

Новий закон про судоустрій було розроблено представниками влади з метою реформування та вдосконалення існуючої судової системи, проте він викликав украй багато критики з боку представників опозиції та експертних кіл.

Члени владної коаліції проігнорували усі суттєві зауваження до закону та прийняли його фактично початковому вигляді з грубим порушенням як змістовної, так і процесуальної сторін законодавства.

Наслідком вступу нового закону в силу, на думку більшості експертів, стане розбалансування судової системи та посилення політичного контролю над судами.

Для того, щоб ці негативні наслідки, які прямо закладені в новому законі про судоустрій, не стали реальністю, представникам владної коаліції необхідно повернутися до розгляду закону та взяти до уваги ті зауваження, які неодноразово висловлювали українські експерти та представники Венеціанської комісії.

Логічним наслідком цього має стати внесення змін до закону про судоустрій, які б не обмежувалися суто формальними поправками. Перш за все мають бути змінені ті статті нового закону, які прямо суперечать Конституції.

Крім того, аби зробити процес реформування судової системи України більш прозорим і ефективним, представникам влади необхідно налагодити співпрацю з опозиційними силами, представленими в парламенті.

Коментарі (всього 0)Написати коментар

Додавання нового коментара

Ваше ім'я:	*
Текст коментара:	*
Введіть символи, які Ви бачите на зображенні.:	*