Україна у фокусі, 23 – 29 серпня 2010 року

30 серпня 2010
Україна у фокусі

 


 Завантажити в PDF

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

І. Огляд політичних подій за тиждень …………………………………………………....…3

ІІ. Аналітична довідка………………………………….…………………….………..………..……4

Законодавство і права людини.
Конституційна реформа: стара історія на новий лад….……….….....................4

Зміни до закону про місцеві вибори:
поступки від влади чи пастка для опозиції?................................................7

І. Огляд політичних подій за тиждень

23 серпня

Президент Віктор Янукович ухвалив рішення внести поправки до Закону про місцеві вибори. Серед них, зокрема, скасування норми про участь у місцевих виборах тільки тих партій, які зареєстровані за 365 днів до початку виборів, а також зміна принципу формування територіальних виборчих комісій (ТВК). Передбачається, що від кожної з п'яти фракцій у Верховній Раді до складу ТВК зможуть увійти по три члени. Ще три члени визначатимуться шляхом жеребкування між іншими партіями, зареєстрованими в Міністерстві юстиції.

У Харкові тривають пошуки зниклого 11 серпня журналіста Василя Климентьєва. Головний редактор газети «Новий стиль» займався журналістськими розслідуваннями корупції в місцевих силових органах. Харківська міліція порушила кримінальну справу за статтею «навмисне вбивство». Із закликом провести ретельне розслідування у справі звернулися до української влади міжнародна організація «Репортери без кордонів» та правозахисна організація Комітет захисту журналістів. Долею зниклого редактора харківської газети перейнявся Президент України.

24 серпня

Сьогодні Україна відзначили 19-ту річницю з нагоди Дня незалежності держави. Президент України Віктор Янукович розпочав офіційне святкування молитвою за Україну в Києво-Печерській Лаврі, що належить Українській православній церкві Московського патріархату. Нагадаємо, традицію Молитви за Україну у День незалежності започаткував 2005 року Президент Віктор Ющенко, але тоді вона відбувалася у Софійському соборі і була багатоконфесійною.

Щоб Україна стала справді незалежною, треба подолати бідність, а задля цього – провести низку непопулярних реформ. Про це Президент Віктор Янукович наголосив у своїй промові до Дня незалежності. Зокрема, непопулярне в народі підвищення пенсійного віку, за словами глави держави, провадиться задля наближення України до європейських стандартів рівня життя. Янукович також наголосив про необхідність змінити Конституцію, наголошуючи, що Україні потрібний сильний президент із ширшими повноваженнями. Нагадаємо, в команді Януковича одразу після президентських виборів заговорили, що хочуть змінити Конституцію – не заради себе, а заради політичної стабільності у суспільстві.

25 серпня

Київрада звернулася до Парламенту з проханням скоротити районні ради в столиці. В опозиції прагнення ліквідувати райради у Києві назвали черговим кроком до авторитарного режиму в країні. Лідер політичної партії "Фронт змін" Арсеній Яценюк наголосив, що Партія регіонів без виборів уже змінила владу в столиці, а тепер, розуміючи, що в них мізерні шанси на виборах до райрад Києва, вирішила просто знищити цей механізм самоврядування. 23 серпня 24 серпня 25 серпня

В ОБСЄ висловили стурбованість зникненням українського журналіста, головного редактора харківського видання «Новий стиль» Василя Климентьєва. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунья Міятович надіслала листа міністру закордонних справ України Костянтину Грищенку, в якому схвалила увагу влади до розслідування цього випадку.

26 серпня

30 серпня депутати зберуться на позачергову сесію парламенту. Таке розпорядження підписав голова Верховної Ради Володимир Литвин. Головним питанням порядку денного будуть зміни до Закону про місцеві вибори.

27 серпня

Під вартою залишаються чотири колишніх урядовці, ще один, колишній міністр економіки Богдан Данилишин, перебуває в розшуку. Зокрема, сьогодні Київський апеляційний суд відмовився звільнити з-під варти колишнього голову митниці Анатолія Макаренка та колишнього першого заступника голови «Нафтогазу» Ігоря Діденка, яких звинувачують у завданні збитків державі у зв’язку з рішенням Стокгольмського міжнародного арбітражу. Водночас заарештований колишній виконувач обов'язків міністра оборони Валерій Іващенко визнав сою провину, зізнавшись, що справді ухвалював незаконні рішення під час продажу майна держпідприємства "Феодосійський судномеханічний завод".

У БЮТ вважають, що з початком виборчої кампанії до місцевих рад репресії проти опозиції можуть посилитися. Наступним ймовірним арештом, на думку бютівців, може стати взяття під варту одного з лідерів БЮТ, колишнього першого віце-прем'єра Олександра Турчинова. За словами екс-голови МВС Юрія Луценка, саме показів проти нього вимагають слідчі від арештованих посадовців. Експерти зауважують, що арешт Олександра Турчинова може стати сильним ударом по БЮТ, адже саме він традиційно очолює центральний виборчий штаб блоку.

ІІ. Аналітична довідка

Законодавство і права людини

КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА: СТАРА ІСТОРІЯ НА НОВИЙ ЛАД

24 серпня цього року, в день 19-ої річниці незалежності України, Президент Віктор Янукович виступив із зверненням до народу, в якому, поміж іншим, сказав про необхідність внести зміни до Конституції. Ця, вже не перша ініціатива від Партії регіонів переписати Основний закон, знову викликала хвилю критики з боку опозиційних сил та серйозне занепокоєння серед представників експертного середовища.

Яка мета ініційованих Президентом змін до Конституції? Наскільки реальним є втілення в життя цього сценарію?

Суть запропонованих змін

У своєму виступі Віктор Янукович зазначив, що зміни до Конституції в його розумінні означають «сильного Президента, у якого є практичні важелі координації і контролю над реалізацією ключових питань, реформ та стратегічного курсу держави», а також «компетентний і політично структурований парламент з сильною коаліцією і впливовою опозицією» та «відповідальну та професійну виконавчу владу, в якій немає «недоторканних» міністрів чи глав адміністрацій». З цих тез стає очевидним, що провідну роль у бажаній системі влади Віктор Янукович відводить саме Президенту. Відповідно, запропонована Віктором Януковичем зміна Конституції передбачатиме розширення повноважень глави держави за рахунок відповідних повноважень парламенту та уряду.

Саме на прагнення посилити роль Президента в країні було спрямовано вістря критики представників опозиції. Вони, зокрема, заявили, що завдяки зміні Конституції Віктор Янукович прагне повернути собі повноваження зразка Конституції 1996 року, подовжити термін повноважень Президента до семи років і перенести чергові парламентські вибори на 2015 рік. Опозиційні сили також висловили побоювання щодо ще більшої концентрації влади в руках Президента та правлячої коаліції.

З такою оцінкою президентської ініціативи в цілому погоджуються українські експерти. На їхню думку, мета змін до Конституції очевидна і полягає в посиленні ролі Президента шляхом розширення його повноважень, подальшій консолідації влади в руках глави держави та унеможливленні політичної конкуренції. Попри те, що, на думку більшості політичних оглядачів, Янукович уже зумів достатньо сконцентрувати владу в своїх руках та в цілому спирається на підтримку парламентської більшості, збільшення обсягу його повноважень необхідне йому як своєрідна страховка: в разі можливих конфліктів із бізнес-групами усередині та поза Партією регіонів або членами парламентської коаліції розширення закріплених в Конституції повноважень дозволить йому вести переговори з ними з позиції сили. Цю точку зору підтверджує той факт, що далеко не всі групи Партії регіонів та члени коаліції підтримують збільшення ролі Президента в системі влади.

Можливі механізми реалізації

Разом з тим, для того, аби внести зміни до Конституції, необхідно 300 голосів депутатів. Наразі парламентська коаліція не нараховує таку кількість народних обранців; крім того, не всі партії, що входять до неї, підтримують ідею розширення повноважень Президента: Комуністична партія України, зокрема, традиційно протистоїть ідеї «сильного Президента» та ставить своєю кінцевою метою скасування цієї посади. Тому наразі здобуття необхідної кількості прихильників ідеї змін до Конституції видається малоймовірним. З іншого боку, успішність методів, якими користуються представники парламентської коаліції для поповнення своїх рядів, дає змогу припустити, що в майбутньому чисельність більшості у Верховній Раді може сягнути необхідної цифри.

Дуже малоймовірним є втілення в життя механізму прийняття нової Конституції на референдумі, оскільки він потребує значних зусиль для своєї реалізації, проте не гарантує успішного результату. Третім можливим способом зміни Конституції є скасування ухваленого 8 грудня 2004 року закону № 2222-IV, що вніс зміни до Конституції 1996 року, звузивши повноваження глави держави, Конституційним Судом України. Про можливість реалізації цього сценарію представники коаліції та опозиції говорили ще до звернення Президента. Після 24 серпня його актуальність може зрости.

Те, в який спосіб і чи буде реалізовано ініціативу Віктора Януковича, багато в чому залежить від внутрішнього консенсусу в Партії регіонів та того, наскільки Президент готовий піти на юридично сумнівні та непопулярні серед населення кроки. З одного боку, скасування конституційної реформи 2004 року в Конституційному Суді неодмінно викличе серйозну критику не лише з боку політичних опонентів владної команди, а й від українських експертів. Більше того, реалізація такого сценарію сильно вдарить по популярності Віктора Януковича усередині країни та його іміджу на міжнародній арені. З іншого боку, цей механізм – найбільш швидкий та дієвий і, скоріше за все, дасть змогу досить легко втілити задумане в життя. У свою чергу, реалізація сценарію внесення змін до Конституції через парламент вочевидь забере багато часу, а крім того, її можуть спіткати серйозні перепони як у стінах парламенту, так і в самій коаліції.

Висновки та рекомендації

Ініціатива внесення змін до Конституції, озвучена Президентом Віктором Януковичем 24 серпня, на думку експертів, має на меті розширення повноважень глави держави та концентрацію влади в його руках. Ця ідея викликала серйозну критику з боку опозиційних сил та політичних аналітиків; крім того, і в самій парламентській коаліції далеко не всі наразі готові підтримати її. Найлегшим, проте політично небезпечним, способом реалізації прагнень Президента є скасування конституційної реформи 2004 року через Конституційний Суд. Ще одним варіантом є ухвалення змін до Конституції в парламенті, проте поки парламентська коаліція має менш ніж 300 депутатів, його реалізація практично неможлива.

Для того, аби не загнати себе в глухий кут, втративши підтримку населення та погіршивши свій міжнародний імідж, Президенту Вікторові Януковичу необхідно відмовитись від сценарію використання Конституційного Суду для зміни Конституції, а натомість розробити відповідний законопроект, внести його до Верховної Ради та забезпечити прозорість процесу його обговорення в парламенті. Якщо нову конституційну реформу не «проштовхуватимуть» нелегальними та нелегітимними методами в обхід думок опозиції, експертів та населення, нова редакція Конституції, в разі її ухвалення, зможе вдосконалити наявну в Україні систему влади.

ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ ПРО МІСЦЕВІ ВИБОРИ: ПОСТУПКИ ВІД ВЛАДИ ЧИ ПАСТКА ДЛЯ ОПОЗИЦІЇ?

Верховна Рада 30 вересня збереться на позачергову сесію. Одним з основних питань порядку денного стане внесення змін до закону про місцеві вибори. Нагадаємо, що ухвалені коаліцією попередні зміни викликали невдоволення у опозиційних сил та громадськості, оскільки серйозно обмежували виборчі права та створювали широке поле для потенційних фальсифікацій.
Адміністрація Президента України повідомила, що буде внесено президентський законопроект, який скасовує деякі поправки, внесені попередньо. На розгляді у комітетах перебуває ще 2 аналогічні законопроекти — від лідера «Фронту змін» Арсенія Яценюка та голови фракції «Партія регіонів» Олександра Єфремова, який, можливо, буде взято за основу президентського.
Зокрема, скасуванню підлягають норми про річний термін реєстрації первинного партійного осередку та про формування територіальних виборчих комісій лише парламентськими політичними силами. Проте невідомо, чи скасують інші дискусійні норми — наприклад, про заборону виборчих об’єднань або висування кандидатів у голови органів місцевого самоврядування лише політичними партіями?

Зміни до закону про місцеві вибори — що це: поступка Президента Віктора Януковича для опозиції, намагання залагодити суспільний конфлікт? Чи навпаки, бажання влади зробити опозицію більш лояльною, розпорошити сили і поділити опозицію на «наших» і «не наших»?

Дискусійність норм

Річний термін реєстрації первинних партійних осередків, якщо зважати на ситуацію в цілому, взагалі-то не був порушенням виборчих прав. Однак в Україні багато партій, в тому числі і ті, що мають популярний партійний бренд і лідерів, чий рейтинг дозволяє пройти прохідний бар’єр, не мають сильної мережі партійних осередків в одному чи декількох регіонах. Реєструвати ж нові осередки в рік виборів за новим законом не мало жодного сенсу — тим більше, в «нерідних» для . конкретної політичної сили областях. «Батьківщина» або «Свобода» може претендувати, за законом про місцеві вибори, на перемогу лише у Західній Україні, де мережа партійних осередків є найбільш розгалуженою. Так само і Партія регіонів, яка основну увагу сконцентрувала у зоні свого «ядерного» електорату — на Донбасі і в Криму, може не претендувати на високі результати, скажімо, в Києві. Партії ж, лідери яких в основному були розкручені під час кампанії на президентські вибори-2010 («Сильна Україна», «Фронт Змін» і т.д.), в цій ситуації опинилися зовсім у невигідному становищі — оскільки партійні осередки формувалися і реєструвалися в останню чергу. У ЗМІ з’явилися згадки про те, що суди в регіонах скасовують реєстрацію деяких осередків опозиційних політичних сил («Батьківщина») і водночас фальсифікуються дати недавно створених осередків партій, що входять до коаліції. Тому скасування цієї норми однозначно полегшує участь опозиційних сил різного напрямку у виборах — щоб не довелося вигадувати різні шляхи обходу цього положення на зразок «оренди» партійних структур у інших партій.

Формування територіальних виборчих комісій лише партіями, що мають представництво у парламенті, було більш значущим порушенням з точки зору демократії. Адже це створювало широкий простір для фальсифікацій виборів на користь тих сил, які є парламентськими партіями. Тепер же порядок формування комісій пропонується змінити — шляхом жеребкування вводиться ще по три члени від позапарламентських партій, що зареєструвалися на виборах. Плюсом є те, що це сприяє демократичності процесу
виборів, однак є і мінуси — не визначено, чи будуть у такому разі преференції для «локальних» партій на місцях. Адже може бути і таке, що у ТВК виявляться представники тих партій, які малопопулярні у конкретному регіоні, а представників найбільш популярних позапарламентських партій там і не буде. Таких «додаткових» членів ТВК можуть схилити на свій бік інші члени комісій від влади, оскільки перші не будуть мати опори в «чужих» регіонах і тому не відчуватимуть відповідальності за свої дії.

Можливі причини поступок влади:

Версія №1: Реакція громадськості та міжнародної спільноти

Від моменту ухвалення вищевказаних змін опозиція та експертне середовище одразу почали аргументовано критикувати владу саме за такі поправки, що обмежують виборчі права та створюють широкі можливості для фальсифікацій. Були зауваження і у Венеціанської комісії — наприклад, щодо прийняття таких радикальних змін менше ніж за 100 днів до дати виборів. Проте найбільш впливовим, схоже, виявився висновок Міжнародного республіканського інституту та Національного демократичного інституту (обидва — США), які теж вказували на недемократичність у випадку України норм про реєстрацію місцевого осередку партії протягом року до виборів та формування тервиборчкомів лише парламентськими силами, а також критикували заборону обиратися на посади голів органів місцевого самоврядування позапартійним діячам. Очевидно, що тут Віктор Янукович вирішив показати, що він таки дослухається до думки іноземних експертів — швидше заради покращення власного іміджу, ніж заради реального розвитку демократії.

Версія №2: «Приборкати опозицію»

Цю версію озвучують в основному експерти і політики, близькі до БЮТу — адже скасування цих змін ламає вже розроблені схеми виграшу принаймні в частині областей України, де «Батьківщина» має найгустішу мережу осередків. За відсутності більшості інших конкурентів, які за чинним законом не могли брати участі у виборах у конкретних місцевостях (тому що не мали стільки зареєстрованих за рік партосередків), партія Юлії Тимошенко могла легко перемогти опонентів і відновити свій вплив на політику в країні. Однак тепер цей план зруйновано — на опозиційну нішу там претендують й інші учасники місцевих виборів («Фронт змін», «Громадянська позиція», «За Україну»). Тому, незадоволені втратою свого монопольного статусу опозиціонерів, вони почали звинувачувати інших опозиціонерів у тому, що ті підігрують ПР, схвалюючи об’єктивно вигідні для демократії в Україні поправки.

Інший аргумент (більш «нейтральних» експертів) — таким чином ламаються схеми і у інших опозиціонерів. Наприклад, «Фронт змін» вже домовився із «Солідарністю» про об’єднання мереж партійних структур, було затрачено багато зусиль. Але з новими поправками зрозуміло, що таких зусиль можна було і не робити. На місцях депутати з опозиційних сил можуть з відчуття «вдячності» вступити в союз із владою чи систематично голосувати за рішення, вигідні ПР та її союзникам по коаліції, незважаючи на заборону центральних органів партій таке робити. Очевидно, що влада на це і сподівається — що опозиція буде до неї лояльною на місцях та не зможе проти неї виступати єдиним фронтом. Тим більше, що до лав місцевих опозиціонерів можуть потрапити і скомпрометовані представники місцевих еліт, що будуть радо співпрацювати з владою. А за деякими «опозиційними» списками до місцевих рад можуть піти і люди, напряму пов’язані із Партією регіонів. І це є ще однією «перестраховкою» для ПР, яка вже почала втрачати свій високий рейтинг.

Висновки та рекомендації

Поправки до закону про місцеві вибори, незважаючи на їхню об’єктивну корисність для демократичного процесу, є неповними і можуть бути використані владою з політичною метою. Проте аргументи деяких «справжніх» опозиціонерів, що ці поправки робляться винятково на користь «технічної» опозиції, необґрунтовані. Не до кінця відомі і мотиви влади піти на поступки. З одного боку — це наміри показати міжнародній спільноті, що згортання демократії в Україні призупинилося. З іншого — це може бути політтехнологічний розрахунок на те, що ті опозиційні сили, які раніше не могли взяти участі у виборах, тепер будуть більш лояльними до влади. Однак об’єктивно у опозиції буде трохи більше можливостей для перемоги, ніж за чинним законодавством, якщо вищевказані поправки буде ухвалено.

Верховна Рада має внести не лише ці поправки до закону про місцеві вибори, але й скасувати більшість положень, що викликали занепокоєння у громадськості. Наприклад, заборону об’єднання у блоки на місцевих виборах, висування позапартійних кандидатів тощо. Також мають бути виправлені й огріхи, які стосуються роботи комісій, процесу голосування, прав спостерігачів, підрахунку голосів, порядку оскарження результатів у судах і т.д. Інакше нововведення залишаться декларацією і можуть бути використані для зловживань на місцевих виборах.

___________________________________________________________________

 «Україна у фокусі» – щотижневий інформаційно-аналітичний бюлетень Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, який пропонує добірку основних політичних подій в Україні, а також коментарі та рекомендації профільних експертів стосовно подій, які мали місце протягом тижня.

Експерти:

Олексій Гарань

Ростислав Павленко

Олександр Палій

Володимир Фесенко

Олександр Черненко

Аналітики:

Максим Побокін

Олексій Сидорчук

Наталя Якимчук ( координатор проекту)

Головний редактор випуску:

Ірина Філіпчук

Інформаційно-аналітичний бюлетень «Україна у Фокусі» видається Фондом «Демократичні ініціативи» (ДІФ) в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з Міжнародного Розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc. Щотижневий випуск бюлетеня став можливий завдяки щирій підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст випуску є винятковою відповідальністю ДІФ та не обов’язково відображає точку зору USAID, Pact Inc або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цього бюлетеня у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело. 

 

 



Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору