Україна у фокусі, 21 - 27 червня 2010 року

29 червня 2010
Україна у фокусі


 Завантажити в PDF

І. Огляд політичних подій за тиждень

 
    21 червня

Депутатська група «Народна самооборона», яка перебуває у складі    фракції НУНС, може припинити своє існування. Про це заявив лідер «НУНС» Юрій Луценко. За його словами, причиною розпуску групи є велика кількість зрадників у групі, які перейшли в коаліційну більшість. Нагадаємо, минулої п'ятниці 6 парламентаріїв покинули депутатську групи «Народна самооборона» і перейшли до коаліції. 

  
Конституційна модель, за якої концентрація влади перебуває в одних руках, більш ефективна. Така заява пролунала із Адміністрації Президента. За словами її керівника Сергія Льовочкіна, модель управління державою, яка діяла за часів Президента Кучми, була більш збалансованою і давала змогу вирішувати завдання, які стояли перед владою, ефективніше й швидше.

Росія в разі потреби переорієнтує постачання газу до Європи, який транспортувався  територією Білорусі, через газотранспортну систему України.
Про це оголосив прем'єр-міністр Росії Володимир Путін. Таке рішення, за його словами, зумовлене проблемою несанкціонованого відбору газу білоруською стороною з трубопроводу Ямал-Європа. Напередодні Росія скоротила постачання газу в Білорусь з причини відмови білоруської сторони повернути Москві борг в 200 мільйонів доларів за імпортоване паливо.

Дочірня компанія НАК «Нафтогаз України» «Укртрансгаз» готова буде збільшити транзит російського газу до Європи в разі введення режиму обмеження поставок газу через Білорусь. Про це йдеться у повідомленні ДК «Укртрансгаз».

 
   22 червня

Україна зберігатиме нейтральну позицію в російсько-білоруському газовому конфлікті. Про це повідомив директор Департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин. Коментуючи заяву щодо готовності «Укртрансгазу» збільшити транзит російського газу до Європи у зв’язку із введенням режиму обмеження поставок газу через Білорусь, Волошин сказав, що це суто бізнесові, а не політичні рішення.

Українська економіка починає виходити з рецесії. Про це повідомив прем'єр-міністр України Микола Азаров під час зустрічі з представниками ЗМІ за результатами ста днів діяльності свого уряду. Він назвав позитивними темпи зростання основних економічних показників за останні п’ять місяців: валового внутрішнього продукту країни – на 6,1%, промислового виробництва – на 12,6%. За словами Азарова, з початку року зросли й доходи громадян. До кінця року, за прогнозами уряду, зарплати збільшаться на 38%.

Фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок емісійних коштів матиме згубні наслідки для держави. Таку критичну оцінку сто дням уряду дав представник опозиції, перший заступник голови партії «ВО «Батьківщина» Олександр Турчинов. За його словами, відсутність реальних реформ і кредитів МВФ покривається внутрішніми запозиченнями. За підрахунками Турчинова, уряд фактично надрукував понад 21 мільярд гривень.

Одночасне проведення місцевих виборів по всій Україні у 2011 році суперечитиме Конституції. Таке рішення виніс Конституційний суд, який визнав законопроект про внесення змін до Конституції від 3 березня 2010 року конституційним. Цим законом пропонується встановити строк повноважень Верховної Ради Криму та місцевих рад, а також строк повноважень сільських, селищних та міських голів – на 5 років. Фактично ця постанова КС підтримує позицію Президента Віктора Януковича та парламентської коаліції, які наполягають провести місцеві вибори у жовтні цього року.

Коментуючи рішення Конституційного суду, голова правління Комітету виборців України (КВУ) Олександр Черненко, заявив, що легалізувавши дату місцевих виборів 31 жовтня, Конституційний суд в такий спосіб надав Партії регіонів усі важелі наполягати на виборах цього року.

   23 червня

Проект Податкового кодексу незбалансований і не має достатньої підтримки в парламенті. Про це під час розширеного засідання в Кабміні заявив Президент України Віктор Янукович. Глава держави наголосив, що Податковий кодекс має працювати для промисловості, а не на податківців. Він також закликав уряд докласти всіх зусиль для доопрацювання Податкового кодексу.

Парламентська група «Народна самооборона» припинила існування. Про це йдеться у заяві цієї політсили. Окрім того, політрада «Народної самооборони» виключила з лав партії депутатів парламенту: Олега Новікова, Катерину Лук’янову, Олександра Бобильова та Сергія Харовського, які минулого тижня увійшли до правлячої коаліції.

Наступного тижня у Верховній Раді буде оголошено про створення нової депутатської групи «Право вибору». Про це на прес-конференції заявив ініціатор цього об'єднання, народний депутат Давид Жванія. Народний обранець не назвав прізвищ і кількості депутатів, які увійдуть у неї, пояснивши що це буде сюрпризом для всіх.

Курс на євроінтеграцію залишається для України пріоритетним. Таку заяву під час розширеного засідання в Кабміні зробив Президент Віктор Янукович. Глава держави підтвердив, що уряд сьогодні близький до ухвалення рішення за трьома питанням – безвізовий режим, створення зони вільної торгівлі та асоціація з ЄС.

Служба безпеки України затримала екс-голову Державної митної служби Анатолія Макаренка як підозрюваного в рамках розслідування кримінальної справи щодо завдання збитків Україні за результатами розгляду позову «РосУкрЕнерго» в Стокгольмському арбітражі. Анатолій Макаренко в 2009 році очолював Державну митну службу, яка розмитнила газ «РосУкрЕнерго», вилучений Україною в рамках договору переуступки з «Газпромом». За словами голови СБУ Валерія Хорошковського, «завданий збиток полягає у тому, що Україна має повернути «РосУкрЕнерго» додаткові обсяги газу у вигляді штрафних санкцій».

Коментуючи затримання екс-голови Державної митної служби Анатолія Макаренка, перший заступник голови фракції БЮТ Андрій Кожем'якін заявив, що СБУ перетворилася на репресивний механізм.

Міністр палива і енергетики Юрій Бойко запевнив чиновників Європейської комісії в надійності України як транзитера російського газу. Він підтвердив готовність української газотранспортної системи перекачувати додаткові обсяги палива споживачам в ЄС в разі продовження російсько-білоруського конфлікту.

Новопризначений перший заступник голови Київської міськадміністрації, екс-міністр житлово-комунального господарства Олег Попов розпочав зміну кадрів у Київській адміністрації. На посаду заступника голови КМДА замість Дениса Басса він призначив Руслана Крамаренка – свого заступника під час роботи в Кабінеті міністрів від «регіоналів». Олег Попов і надалі прогнозує «великі чистки» в КМДА. За його словами, жоден чиновник, стосовно якого виникли навіть підозри в корупції, не зможе продовжити роботу в структурах міської адміністрації. Не виключає Олег Попов і своєї участі у майбутніх виборах мера столиці.

 
   24 червня 

Вибори до місцевих рад на 99,999% відбудуться наприкінці жовтня 2010 року. Про це сьогодні під час засідання Ради регіонів заявив Президент України Віктор Янукович.

У Верховній Раді зареєстрували проект про створення тимчасової слідчої комісії, яка розслідуватиме випадки цензури у ЗМІ. Утворити таку комісію минулого тижня рекомендував депутатам Комітет з питань свободи слова та інформації. Нагадаємо, тоді обговорювалась ситуація, пов'язана з рішенням Окружного адмінсуду Києва, який позбавив 5-ий канал та ТВІ ефірних частот.


Законодавчу ініціативу про мирні зібрання, відому в народі як Законопроект № 2450, необхідно відхилити і розробити новий пакет законопроектів щодо свободи зібрань. Таку Резолюцію ухвалили представники громадських організацій та профспілок під час комітетських слухань з приводу цього скандального законопроекту. Громадські активісти вимагають, щоб ця Резолюція обов’язково була розглянута на засіданні парламентського Комітету з питань Прав Людини.

 
   25 червня 

СБУ має намір допитати усіх причетних до розмитнення газу «РосУкрЕнерго». Про це заявив голова СБУ Валерій Хорошковський, доповідаючи про затримання екс-голови митниці Анатолія Макаренка. Як твердить Хорошковський, для дачі свідчень будуть запрошені екс-прем'єр Юлія Тимошенко та колишній перший віце-прем'єр Олександр Турчинов.


   26 червня 

Керівника київського представництва німецького Фонду Конрада Аденауера Ніко Ланґе десять годин протримали на кордоні, не впускаючи на територію України. Про це він розповів "Українській правді" телефоном.  Ланґе повідомив, що йому ніхто не пояснив причину заборони на в'їзд. Журналісти припускають, що ймовірним чинником   могла стати критична оцінка німецьким експертом дій команди нового Президента Віктора Януковича та змін в Україні, викладені на початку червня в доповіді від імені Фонду Аденауера «Перші 100 днів після зміни влади в Україні: авторитарні тенденції та зближення з Росією».





ІІ. Аналітична довідка
►Економічні та соціальні реформи

 
НОВИЙ ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС – РЕФОРМА НА КОРИСТЬ УРЯДУ

 

 17 червня Верховна Рада підтримала в першому читанні запропонований Кабінетом міністрів Податковий кодекс України,  схвалений 247 голосами народних депутатів, серед яких – 169 регіоналів. За основу було прийнято урядовий проект Податкового кодексу N6509.

У Кабміні запевняють, що новий Податковий кодекс дасть змогу збалансувати інтереси держави й бізнесу, а головне кількість загальнодержавних і місцевих податків суттєво зменшиться. Критики закону ж переконують, що документ містить суперечливі положення, які стосуються не тільки суто підприємництва, а й серйозні юридичні проблеми. Низка норм проекту урядового Податкового кодексу прямо порушує конституційні норми і суперечить іншим нормативним цивільно-правовим актам. Крім того, опоненти уряду твердять, що замість обіцяних скасованих податків з’являється низка нових поборів.
 
 
  • Правовий вимір


 Проект кодексу містить низку суперечностей Конституції

У відносинах між платниками податків та органами державної податкової і митної служби проект надає перевагу останнім, наділяючи їх надмірними повноваженнями. Ці повноваження подекуди входять в суперечність з відповідними нормами Конституції України (статті 1, 3, 8, 19, 24, 30, 31, 32).

 

Так, Податковий кодекс дає змогу Міністерству фінансів та Державній податковій адміністрації видавати роз’яснення – офіційні тлумачення Кодексу, тоді як виняткову компетенцію на тлумачення законодавства має Конституційний суд. Кодекс надає можливість проводити опитування фізичних осіб, але водночас не уточнює саме поняття «фізичної особи». Це означає, що співбесіди податківці можуть проводити з будь-ким із перехожих на вулиці.

Податківці отримали також право запрошувати на бесіду працівників підприємств, які піддаються перевірці, до себе в службове приміщення. Самі ж повноваження податкових органів щодо перевірок суттєво розширені, що особливо суперечить тенденціям до лібералізації перевірок, закладеної у Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від грудня 2007 року.

Якщо Кодекс буде прийнято в цілому, то уряд перебере на себе значну частину повноважень Верховної Ради щодо регулювання податків. Зокрема, це

стосується порядку справляння транспортного збору. Редакція Податкового кодексу, схвалена Верховною Радою у першому читанні, у багатьох випадках суперечить Бюджетному кодексу, який наступний стоїть на черзі ухвалення . Положення щодо місцевих податків та зборів у Податковому кодексі не відповідають аналогічним положенням у Бюджетному. Кодекс також відроджує правові норми часів Леоніда Кучми, які дозволяють так-зване безакцептне, тобто безумовне списання податкової заборгованості. Тепер держава не доводитиме через органи ДПА в суді необхідність стягнення податкового боргу, а заборгованість стягуватиметься без судового рішення. В такий спосіб порушується один із базових принципів права – презумпція невинуватості.

    • Економічний вимір

Податкові канікули чи податковий тягар?

Щодо економічного виміру, то запропонований Податковий кодекс не лише погіршує підприємницький клімат, але й не відповідає передвиборчим обіцянкам кандидата в Президенти України від Партії регіонів. Зокрема, обіцяні податкові канікули поширюються лише на вузьку категорію підприємців. Кількість податків, якщо і зменшена, то за рахунок тих, витрати підприємців на які незначні. Широко розрекламовані податкові канікули стосуються лише нових підприємств з малим обігом фінансів.

Обіцяна система відшкодування ПДВ не вводиться, відтак зберігаються передумови для «відкатів» готівкою.
Податковий кодекс від уряду Азарова дещо послаблює фіскальний тиск на великий бізнес. Водночас, збільшується податкове навантаження, а головне – ускладнюється бухгалтерський облік та адміністрування податків для малого бізнесу.

Від часу започаткування у 1999 році спрощена система оподаткування залишалася важливим джерелом надходжень до місцевих бюджетів та механізмом створення робочих місць. Відтепер обмежується доступ до  спрощеної системи оподаткування певним категоріям підприємницької діяльності. Фірми, які займаються обміном валюти, інтернет-бізнесом, наданням в оренду нерухомості, всього 20 видів, не зможуть працювати за цією системою. Ще десять категорій - юристи, бухгалтери, аудитори - не зможуть бути приватними підприємцями.

Кодекс передбачає кількаразове зростання пені та штрафів за порушення податкового законодавства і навіть можливість звільнення керівників державних та комунальних підприємств, що взагалі не належить до сфери регулювання Кодексу.
 

Висновки

Ще до розгляду у парламенті урядовий законопроект отримав в експертному середовищі репутацію антипідприємницького.
Законопроект передбачає розширення повноважень контролюючих органів та зростання адміністративного тиску. У Кодексі не передбачено очікуваного підприємницьким загалом та експертами зниження навантаження на фонд оплати праці, а також – законодавчого врегулювання єдиного соціального внеску.
Новелли Кодексу ставлять під загрозу спрощену систему оподаткування.
Податкова «реформа» цілеспрямовано б'є по середньому класу як основі громадянського суспільства. Під прес потрапляють громадські й благодійні організації, позбавлено пільг й український кінематограф та книговидавництво, що робить його вразливим в потужній конкуренції з дешевим книгодруком Росії. Водночас пільги надано косметологічним клінікам, а азартний бізнес, законодавча заборона на який від 2009 року й надалі діє, відновлюється.

Якщо Податковий кодекс буде ухвалено в цілому у тому вигляді, в якому він є зараз, то замість наповнення бюджету наслідком його прийняття стане:
1) подальша тінізація економіки і зменшення підприємницької активності;
2) скорочення робочих місць через збитковість підприємств;
3) неспроможність підприємців виплачувати заробітну плату, а відтак зростатиме соціальна напруга в суспільстві;
4) поширення корупції у податковій сфері.

Рекомендації

Президент Янукович 23 червня висловив своє невдоволення проектом урядового Податкового кодексу, що його підтримала Верховна Рада. Ця думка отримала розвиток в заявах чиновників Адміністрації президента, зокрема заступника Глави Адміністрації Президента Ірини Акімової. Очевидно, програма, з якою Янукович йшов на вибори, та бачення керівництва уряду не у всьому тотожні. Якщо керівництво держави прислухається до голосу громадськості та експертного середовища, у підсумку можливе прийняття компромісного, менш обтяжливого для малого бізнесу, більш соціально справедливого та відповідного чинному законодавству варіанту Податкового кодексу.

Для цього уряд має підтримувати постійний діалог з громадськістю і планувати фінансову політику не лише з огляду на короткотермінові потреби, але й зважаючи на потреби розвитку економіки у середній та довгій перспективі.
 
 
 ►Демократичні інституції та демократичний процес

 

МІСЦЕВІ ВИБОРИ: КОЛИ І ЯКИМИ ЇМ БУТИ?

 
 30 травня 2010 року в Україні мали б відбутися чергові місцеві вибори. Але ще взимку Верховна Рада ухвалила постанову про їх перенесення, мотивуючи своє рішення відсутністю державного бюджету. Сьогодні тривають широкі дискусії в політичних та експертних колах щодо нової дати виборів та виборчої системи, за якою мали б проходити місцеві вибори.
 

Яка виборча система є оптимальною для проведення місцевих виборів в Україні і коли такі вибори мали б відбутися?


 

 

Дата проведення виборів

Останні чергові вибори до органів місцевої влади відбулися 2006 року. Згідно з чинним на той час законодавством, депутати місцевих рад, а також сільські, селищні і міські голови були обрані терміном на 4 роки. Тобто, у 2010 році термін їх повноважень закінчується. Затягувати з датою не можна, оскільки рішення, які ухвалюватимуться органами місцевого самоврядування поза термінами повноважень, можуть розглядатися як нелегітимні.

Щодо оптимальної дати проведення виборів єдиної точки зору у різних політичних сил не має. Ускладнюється дата призначення виборів ще й тим, що їх планується провести за новим виборчим законодавством. Якою буде ця виборча система – поки що до кінця невідомо.

І все ж популярними було два варіанти щодо дати проведення місцевих виборів: осінь 2010 року та березень 2011 року. Президент України Віктор Янукович та провладна Партія регіонів декілька разів змінювали свою думку щодо дати виборів. Спочатку як варіант розглядався 2011 рік – тоді було б достатньо часу для підготовки до виборів. Проте, сьогодні як президент, так і регіонали наполягають на тому, щоб вибори відбулись 2010 року і за новим законодавством. З точки зору політичної доцільності, для Партії регіонів важливо провести вибори саме восени 2010 року. Нині Президент Віктор Янукович та його політсила має велику підтримку серед населення. За Партію регіонів готові голосувати 41.2 % виборців – такі дані громадської думки засвідчило соціологічне опитування, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова на початку червня. Тож логічно було б використати цей кредит довіри для остаточного завершення формування провладної вертикалі влади.

Прихильниками другого варіанту – березень 2011 року є Блок Литвина та опозиційні сили, зокрема БЮТ. Головною аргументацією було те, що наступні місцеві вибори мають відбутися за новим законодавством. Зокрема слід зрівняти терміни повноважень депутатів місцевих рад та сільських, селищних та міських голів і проводити усі місцеві вибори одночасно. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Конституції, що досить важко зробити в строки до жовтня 2010 року. До того ж соціологічні дослідження сьогодні засвідчують не великий відсоток довіри та готовності голосувати за опозиційні партії. За результатами вище згадуваного опитування, якби вибори відбулися найближчої неділі, то за БЮТ проголосувало б 16 % виборців. Результат Блоку Литвина взагалі мізерний. Тому, в інтересах опозиції та слабких партій максимально відтягнути вибори. До 2011 року рейтинг Януковича та регіоналів впаде, а коли падає рівень довіри до влади, автоматично зростає рівень довіри до опозиції.

Конституційний Суд України у своєму рішенні констатував, що проведення місцевих виборів у 2011 році суперечить Конституції. Після висновку КСУ стало очевидним, що вибори слід проводити 2010 року. Адміністрація Президента вже повідомила, що вибори відбудуться 31 жовтня. У такому разі «сценарій» мав би розвиватися приблизно за такою схемою: до 31 жовтня потрібно змінити виборче законодавство. Потім слід ухвалити зміни до Конституції – для цього необхідні 300 голосів народних депутатів. І уже після прийняття змін вибори зможуть проходити за новим законодавством. Головне, слід враховувати обмежені часові рамки для відповідної роботи.

         Оптимальна виборча система


Виборче законодавство, особливо якщо говорити про місцеві вибори, містить чимало проблемних моментів. Тому перш ніж проводити вибори, потрібно справді змінити закон про вибори органів місцевого самоврядування.

БЮТ виступає за пропорційну виборчу систему із відкритими списками. За проведення місцевих виборів за пропорційною системою також ведуть розмови комуністи. Блок Литвина більше схильний до мажоритарної системи. Партія регіонів пропонує змішану виборчу систему, за якої місцеві вибори в селах та селищах відбувалися б за мажоритарною системою в одномандатних округах, а в обласні, районні та міські ради наполовину за пропорційною та мажоритарною. Крім того, у законопроекті забороняється брати участь у виборах блокам.

Змішана виборча система з мажоритарними виборами в селах та селищах вигідна насамперед для Партії регіонів. Така система дасть змогу їй на місцях, де вона не має значної підтримки, здобути бажані голоси застосувавши адмінресурс.

Щодо заборони участі блоків, який передбачається пропонованим регіоналами законопроектом – загалом ідея розумна і цілком прийнятна, але якщо б такі зміни стосувалися наступних виборів. Оскільки до виборчої кампанії залишається не так багато часу, тому таке нововведення вигідне лише політичним силам, які є партіями. А блоки позбавляються певних можливостей адекватної підготовки до виборчих перегонів. Висновок – ПР намагається впровадити виборчу систему, яка б гарантувала їй безсумнівний успіх на цих виборах. 

Пропозиції та рекомендації
 
 

Місцеві вибори зводяться до двох складових: перша – вибори голів різних рівнів. Друга – вибори представницьких органів.


 Щодо виборів голів –   у невеликих містах має зберігатися та система, яка діє нині, тобто мажоритарна система відносної більшості. У великих містах та обласних центрах слід триматись мажоритарної системи абсолютної більшості, тобто такої, яка застосована на виборах Президента України. Щодо виборчої системи до представницьких органів – найбільш оптимальною є багатомандатна мажоритарна виборча система з відкритими списками. 

Закон про вибори до органів місцевого самоврядування слід як мінімум наблизити до закону про парламентські вибори, який на сьогодні відносно чітко прописаний і розв’язує ті питання, які в законі про місцеві вибори не прописані.

Якщо ж закон про місцеві вибори переписаний не буде, а зміниться лише виборча система, це нівелює саму ідею виборів і відкриє можливість для призначення ставлеників влади в потрібних округах.

 
 
 

►Законодавство та права людини

 ЗАКОН № 2450 «ПРО МИРНІ ЗІБРАННЯ»: ВЛАДА НАВАЖИЛАСЯ НА ДІАЛОГ? 

У червні 2010 року відбулася масштабна загальноукраїнська акція «Вихід з демократії: пароль 2450», організована на знак протесту проти обмеження прав громадян на мирні зібрання, демонстрації, мітинги. Громадськість вимагала від влади відхилити закон № 2450 «Про мирні зібрання», який закріплював ці обмеження, і розробити новий пакет законопроектів щодо свободи зібрань.

І хоч у декількох регіонах проведення акції було заборонено місцевими органами влади, а там, де вони відбулись, працівники СБУ провели профілактичні бесіди з регіональними активістами, все ж результатом громадського спротиву стало відтермінування законопроекту    № 2450 від розгляду парламентом у другому читанні. Водночас у парламенті відбулися громадські слухання, покликані налагодити довіру між владою і громадськістю.

 

Діалог між громадськістю і владою розпочато. З одного боку, відбулися комітетські слухання за участі представників громадськості, з іншого – працівники СБУ проводять профілактичні бесіди із громадськими активістами. Чи буде закріплено у новій редакції законопроекту запропоновані громадськістю пропозиції чи комітетські слухання мали лише «показовий» характер?
 

Аргументи розробників законопроекту.

 По-перше, законопроект «Про мирні зібрання» слід ухвалити, оскільки до сьогодні українські суди користуються і посилаються при прийнятті рішень на радянське законодавство, норми якого часто не відповідають нормам українського законодавства і Конституції України. По-друге, нинішня ситуація в Україні є такою, що свобода мирних зібрань без законодавчого закріплення незахищена. За останні кілька місяців відомі випадки жорсткої поведінки міліції з учасниками мирних демонстрацій, акцій протесту, протиправне їх припинення. Тому в прийнятті відповідного закону якомога швидше є безумовна логіка.


Застереження громадськості.
Громадськість погоджується з необхідністю ухвалити закон, який врегулював би права та обов’язки як громадян, так і владних органів. Однак щодо самого змісту в неї є певні застереження – якщо законопроект не доопрацювати належним чином, то він не забезпечуватиме свободу мирних зібрань, а прямо їх обмежуватиме. Частина громадських організацій, яка взяла участь у парламентських слуханнях, виступає за відхилення наявного і розробку нового законопроекту. Друга часина – запропонувала поправки та пропозиції і виступає за доопрацювання вже готового законопроекту.

Позитивним наслідком комітетських слухань є те, що громадські активісти, представники громадських організацій отримали шанс висловити свої зауваження та пропозиції. Другим позитивним наслідком буде те, якщо більшість пропозицій, що надійшли від молодіжних, громадських організацій, будуть враховані під час доопрацювання законопроекту.

Рекомендації

 

1.                       Розробники законопроекту повинні врахувати всі розумні пропозиції, тоді комітетські слухання, матимуть не лише видимість діяльності, а й результат.

2.                       Після доопрацювання законопроекту профільним комітетом, громадськість повинна вимагати, щоб законопроект був винесений на повторні слухання, під час яких громадські активісти матимуть змогу обговорити зміни та у разі потреби ще раз підкоригувати його.

3.                       Було б правильно подати допрацьований законопроект на експертизу до Венеціанської комісії Ради Європи.

Після виконання перерахованих кроків можна говорити про винесення законопроекту на розгляд до парламенту у другому читанні.
 
 
 

 

«Україна у фокусі» – щотижневий інформаційно-аналітичний бюлетень Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, який пропонує добірку основних політичних подій в Україні, а також коментарі та рекомендації профільних експертів стосовно подій, які мали місце протягом тижня.

 
Експерти:
Юрій Бауман
Дмитро Боярчук
Денис Кориженко
Олександр Черненко
 
Аналітики:
Володимир Кухар
Наталя Якимчук ( координатор проекту)
 

Головний редактор випуску:
 Ірина Філіпчук

Інформаційно-аналітичний бюлетень «Україна у Фокусі» видається Фондом «Демократичні ініціативи» (ДІФ) в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США зМіжнародного Розвитку (USAID)та здійснюється Pact Inc.

Щотижневий випуск бюлетеня став можливий завдяки щирій підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст випуску є винятковою відповідальністю ДІФ та не обов’язково відображає точку зору USAID, Pact Inc або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цього бюлетеня у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору