Україна має шанси вступити до ЄС, однак … не так скоро

11 березня 2010
Події

Такої думки дійшли польські й українські експерти під час відеоконференції, організованої сільно Фондом "Деморкратичні  ініціативи" (Україна) й Інститутом справ публічних (ISP, Польща), під час якої аналітики намагалися зробити прогноз, як вплине нова політична ситуація в Україні на європейський та пострадянський простір,  змоделювати майбутній формат відносин Україна-Польща, з тиим аби посилити стратегічне партнерство двох сусідів.

Запрошення, яке Віктор Янукович отримав одразу після свого обрання президентом від голови Європарламенту Єжи Бузека, а також приїзд польської делегації на чолі з президентом Лєхом Качинським і міністром закордонних справ Радославом Сікорським на інавгурацію до Києва продемонстрували, що і ЄС, і Польща зокрема, хочуть співпрацювати з новим президентом і Україною, а отже сприятимуть її європейській інтеграції. Про це заявив директор Польсько-української фундації співпраці (ПАУСІ) Ян Пєкло. Однак шанс вступити до ЄС, на думку експерта, Україна отримає через 10-15 років, а до того часу повинна проводити реформи на всіх рівнях.
Експерт відзначив, що в Україні, на відміну від Польщі, після отримання незалежності, не було проведено належних реформ. «Україні потрібні децентралізація – як фінансова, так і економічна. Коли в України з’явиться політична воля ці реформи починати, то і німці, і французи вживатимуть іншу мову щодо України», – сказав Ян Пєкло.
Він також відзначив, що коли Польща проводила реформи, вона не допустила, аби маленька політична група еліти взяла все, як то сталось в Україні при Леоніді Кучмі, коли провадилась приватизація. «Олігархи в країні перебрали до своїх рук усе і тепер провадять свою політику, бо в них є власний інтерес, – зазначив експерт, – і на жаль, сьогодні в Україні немає думки, як це вирішити».

Щодо просування України до НАТО, Ян Пєкло вважає, що новий президент не докладатиме спеціальних зусиль задля членства України в альянсі, адже він не хотітиме проблем і суперечок з Росією, яка чітко заявила, що участь України в НАТО несе для російських інтересів загрозу. Однак для Януковича важливою залишатиметься економічна співпраця з Європейським Союзом, адже Україні потрібні будуть гроші і підтримка зі сторони ЄС. Тому польські аналітики, наголосив Ян Пєкло, вважають, що політика України тривалий час дрейфуватиме між Росією і Європейським Союзом.
Я.Пекло також відзначив, що Польща підтримає вступ України до ЄС. І, можливо, цей вступ відбудеться спільно з Туреччиною в перспективі 10–15 років.

В свою чергу директора Інституту світової політики Альона Гетьманчук висловила деяке занепокоєння відносинами між Україною та Польщею, які, на її думку, перебували минулого року в не найкращій фазі.

«Фактично ми дійшли до такої негативної межі, коли відбувається певне відчуження за моделлю: Україна сприймається, як такий собі не дуже вдячний сусід і партнер, а Польща як благодійник, який дуже багато допомагав і вкладав всі свої сили та енергію, щоб приблизити Київ до Європи», – вважає аналітик.

Альона Гетьманчук нагадала, як ще недавно Польща на Бухарестському саміті підтримувала зусилля України щодо отримання ПДЧ, коли саме Лєх Качинський і Радослав Сікорський активно пролобіювали формулу щодо України та Грузії як майбутніх членів НАТО. Чи то як Польща всіляко підтримувала дорожню карту щодо безвізового режиму України. А Україна, натомість, запровадила непомірні ціни для поляків за довготривале перебування їх у Києві, або, скажімо, не голосувала за польського кандидата на посаду Генерального секретаря Ради Європи Влодзімєжа Цімошевича.
Тож, на думку експерта, Польща вже втомилася від поведінки Києва, а в Києві, в свою чергу, з’явився певний скептицизм щодо того, чи взагалі Польща є тією адекватною моделлю, яку треба переймати. Саме такий етап стосунків сьогодні переживають Україна з Польщею і, як наголосила Альони Гетьманчук, вони потребують певного переосмислення.
«Обидві сторони мають, подивитися, що може стати фундаментом для двосторонніх відносин, на чому будувати стратегічне партнерство надалі. Очевидно, що теми ЄС і НАТО саме зараз будуть не на часі. Тимчасовим варіантом для зближення може бути Євро-2012. Щоправда, за умови, коли польська сторона відійде від торішньої негативної риторики про те, що Україна не готов, відстає й таке інше», – наголосила експерт. Власне, позитивом вже є те, вважає директор Інституту світової політики, що ця негативна інформаційна хвиля на сьогодні спала.

Погодився із Альоною Гетьманчук і науковий директор Інституту Євро-Аатлантичного співробітництва Олександр Сушко, який вважає, що Польща виявляє до України значно більше уваги, ніж Україна до Польщі. «Навіть якщо провести простий контент-аналіз преси, – каже Олександр Сушко, – то в польській пресі інформації про події в Україні знайдеш значно більше, ніж про події Польщі в українських медіа. І це певним чином свідчить про ту саму асиметрію, коли Польща розглядає свою політику стосовно України як певну стратегічну місію, зумовлену й розумінням національних інтересів Польщі, тоді, як для України Польща виступає як додатковий елемент у системі міжнародних відносин».

Ця асиметрія, на думку Олександра Сушка, на жаль, зумовила той факт, що Україна проігнорувала природний інтерес Польщі до зближення України з ЄС та НАТО, і відповідно, не скористалась потенціалом польської допомоги в цьому сенсі.
«Сьогодні Польща є досить впливовим суб’єктом європейських відносин і жодне рішення не може бути ухвалено без цієї великої країни. За цих обставин ми бачимо значною мірою більш нереалізований потенціал співпраці, ніж реальні досягнення», – вважає експерт.
Олександр Сушко радить на такому етапі відносин інвентаризувати здобутки Польщі й України і визначити та працювати над тими напрямами, які залишаються нереалізованими.
Щодо приєднання України до ЄС, аналітик, вважає, наша держава не повинна сьогодні зосереджуватися на даті вступу до Європейського Союзу, а має провадити конкретні реформи і де-факто в нього інтегруватися. Серед них «інтеграція в спільний соціальний простір шляхом скасування візового режиму і власне набуття свободи для громадян, зняття торговельних бар’єрів шляхом зони вільної торгівлі відповідно до регуляторних реформ і інтеграції України в спільний ринок ЄС. І третій елемент – це формування політичної асоціації. Тобто це має бути певний солідарний підхід до міжнародних відносин», – пояснив Олександр Сушко. За його словами, саме така модель дає Україні змогу де-факто досягти того рівня інтеграції, який значно полегшить постановку питання про її членство в ЄС. Водночас політолог додав, що потрібно враховувати не тільки те, що відбувається в Україні, а й те, що відбувається в ЄС.
«Існує, наприклад, певна черга країн, які раніше подали заявку і були визнані кандидатами на членство. Серед них, наприклад, Туреччина. Україна, якщо стає в чергу, потрапляє в список після Туреччини. Чи зможе Україна якимсь чином обійти турецьке питання на цьому шляху? Це буде унікальний прецедент. З іншого боку, чи може ЄС найближчі 10 років прийняти ту саму Туреччину, після якої або одночасно з якою він прийме і Україну. Отже, тут є ціла низка питань, і не всі відповіді лежать у площині самої України», – підсумував Олександр Сушко.

 

Інші новини


Початок   Попередня сторінка   1   2   3   4   5   Наступна сторінка   Кінець
^ Вгору