Головна сторінка  >  Коментарі  >   

 

Всеукраїнське дослідження випускників середньої школи, а також вчителів  старших класів, що його здійснили Інститут соціології НАН України та Інститут педагогіки НАПН України у вересні-жовтні 2011 року, мало на меті  дослідити не лише освітні проблеми, які хвилюють молодь, а й її  життєві плани, цінності, цілі,  тобто психологічну й соціальну готовність молодих людей до вступу у  доросле життя.  Про це під час круглого столу «Нове покоління на порозі дорослого життя: цінності, життєві плани, вибір професії» повідомила  доктор соціологічних наук, завідувач відділу Інституту соціології НАН України Олена Злобіна. Науковець насамперед зазначила, що дослідження було  здійснене цілковито на громадських засадах, тож подякувала  всім тим, хто  безкоштовно віддав багато часу для того, щоб здобути вельми корисну  інформацію про стан і налаштування нинішніх випускників, про те, як вони сприймають сьогодні реалії життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

Загалом було опитано 1013 учнів і  1066 вчителів, з  представленням абсолютно всіх областей України, всіх типів населених пунктів, всіх типів шкіл (у структурі середньої освіти країни 60% становлять загальноосвітні школи, 40% – спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї  тощо).
 

Презентацію результатів опитування соціолог почала з  категорії «Інтерес до майбутнього». Олена Злобіна відзначила, що це питання у загальнонаціональному дослідженні Інститут соціології моніторить вже кілька років поспіль, і завжди інтерес до майбутнього виявляє не більше ніж 15% дорослого населення України. Натомість опитування молоді засвідчило, що вона вступає в своє майбутнє з великим оптимізмом.

 

«Молоді цікаво, що буде в житті завтра,  і вона вступає в це життя з усіма гарними позитивними сподіваннями: з оптимізмом - майже 60%, тоді як загалом по Україні  таких менш ніж 30%, з надією та впевненістю - майже 40%, по Україні  –  лише 10%», – констатувала Олена Злобіна. Вона звернула увагу й на  те, що відчуття радості в уявленнях про власне майбутнє притаманне 40% випускників, тоді як у загальнонаціональному дослідженні таких віднайшлося лише 4%. Усе гаразд у молодих людей і з  задоволеністю життям. Якщо серед дорослих  задоволеність відчуває лише  2,5%,  то серед випускників таких 27,5%.
 

Проте відзначили соціологи й бентежні нотки у настроях старшокласників. Дослідження виявило, що 30% випускників все ж відчувають тривогу щодо завтрашнього дня, 20% учнів старших класів переживають розгубленість. Науковець наголосила, що «розгубленість» це єдина позиція, де молодь почуває себе гірше, ніж загал.
 

Це відбувається, через те, що вони все ж не впевнені в своїх силах, вступаючи в доросле життя. Проте песимістів серед них все одно лише 3%, безвихідь відчуває лише 6%. Одним словом, тільки меншість молодих людей налаштована негативно,  більшість все ж перебуває  в "країні мрій", констатувала Олена Злобіна.

 

Регіональний зріз також не показав суттєвих відмінностей, а лише підтвердив, що до вступу у доросле життя молодь готова всюди. Так, на Заході оптимістично на майбутнє налаштовані  37,9% випускників, у Центрі – 39,1%, на Сході – 39,7%, на Півдні –  39%.  
 

Таке позитивне  налаштування на майбутнє має спиратися на певні можливості, якими б молодь могла скористатися. Досліджуючи ці можливості, соціологи виявили, що достатність їх відчуває 30% молодих людей, тоді як серед вчителів таких оптимістів  лише 9%.
 

Серед життєвих планів у молоді на першому місці – створити сім’ю, знайти цікаву роботу, отримати гарну освіту (40%).  Олена Злобіна зауважила, що це традиційні пріоритети молоді. Проте несподівано у опитуванні на вищі позиції вийшла  «успішна кар’єра в суспільно-політичній або бізнесовій сфері».  Зробити успішну кар’єру (понад 30%) воліють більше, ніж  досягти високого рівня матеріального добробут. Соціолог також звернула увагу на те, що зробити кар’єру в соціально-політичній сфері для молоді виглядає більш привабливим - через те, що тут вона  бачить  менше зобов’язань, ніж у разі створення власного бізнесу, за яким стоять конкретні  труднощі.

 

Не цікавить молодь і така амбіційна потреба людей, як самореалізація.  Попри те, що вона сподівається і  хоче всього досягти в житті,  розвинути свої і здібності й утілити їх в  досягнення  у  плани молоді не входить.

 

У виборі майбутнього фаху  старшокласники виявили абсолютну наприйнятність робочих професій, їм надало перевагу лише 0,3% випускників.  У сільському господарстві планує далі професійно реалізуватися 0,6%, в сфері обслуговування – 1,6%. Більшість випускників натомість віддають перевагу наукам (природничим 25%, суспільно-політичним 16%, гуманітарним 14%). Бізнесом, менеджментом планують займатися 11%, творчі професії приваблюють 10%. Інженерна справа цікавить 7% випускників. Не визначилися зі своїм професійним майбутнім 4%.

 

Коментуючи результати опитування, соціолог вказала що такі дані, де  є гарні мрії дітей і великі негаразди  суспільства,  вельми проблематичні для держави, позаяк констатують  велику невідповідність очікувань і запитів молодого покоління тій професійно-освітній структурі, яка  потрібна соціуму.